стягти
Смотреть что такое "стягти" в других словарях:
стягти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
стягти — див. стягати … Словник синонімів української мови
стягтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
звендіти — стягти, вкрасти; прокоптити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вистягати — а/ю, а/єш, недок., ви/стягти, гну, гнеш, док., діал. Протягати … Український тлумачний словник
побрати — беру/, бере/ш, док., перех. 1) Узяти, схопити руками або яким небудь знаряддям усе чи багато чого небудь. 2) Вибрати, вирвати все чи багато чого небудь (коноплі, льон і т. ін.). 3) Здобути, дістати все чи багато чого небудь. 4) Одержати, стягти з … Український тлумачний словник
позав'язувати — ую, уєш, док., перех. 1) Закріпити вузлом, петлею, бантом і т. ін., зав язати (все чи багато чого небудь). || Упакувавши, ув язавши в що небудь усе чи багато чогось, скріпити, стягти кінці вузлом. || Надіти, пов язати всім або багатьом хустки,… … Український тлумачний словник
позривати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зірвати зі стебла, з гілки і т. ін. листя, квітки, плоди тощо. 2) Рвучко відокремити все чи багато чого небудь, що прикріплене. || Рвучким рухом зняти, стягти з кого , чого небудь усе чи багато чогось. || перен., розм.… … Український тлумачний словник
поцупити — плю, пиш; мн. поцу/плять; док., перех. і без додатка, розм. 1) Ухопивши, зачепивши, потягти до себе, за собою. || безос. || перен. Схопити, затримати кого небудь. 2) Украсти що небудь у когось, потягти звідкись. || фам. Стягти з когось (гроші,… … Український тлумачний словник
стягати — а/ю, а/єш і рідше стя/гувати, ую, уєш, недок., стягти/ і стягну/ти, стягну/, стя/гнеш; мин. ч. стяг, ла/, ло/ і стягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Міцно з єднувати, зв язувати, скріплювати що небудь чимсь. 2) Робити більш прилеглим, тісним,… … Український тлумачний словник
